Нормативно-правові засади діяльності та компетенція суду

           Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

           Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

(положенню частини другої статті 124 дано офіційне тлумачення згідно з        Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.97 р. N 9-зп)

 (положенню частини другої статті 124 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 р. N 8-рп/2002)

 (положенню частини другої статті 124 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. N 15-рп/2002)

         Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

 (положенню частини третьої статті 124 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 р. N 8-рп/2002)

         Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

         Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 125 Конституції  система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

         Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

 Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.

 Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.

 Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

           Відповідно до статті 129 Конституції України  судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

         Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

 Основними засадами судочинства є:

 1) законність;

 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

 3) забезпечення доведеності вини;

 4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

 5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

 6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

 7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

 8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

 (положенню пункту 8 частини третьої статті 129 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2007 р.у N 11-рп/2007)

 9) обов'язковість рішень суду.

         Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

         За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Завдання та повноваження суду

Витяг із Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

Стаття 2. Завдання суду

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 22. Повноваження місцевого суду

Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

 Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

 Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).

 Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.