Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У кримінальному провадженні на етапі досудового розслідування на органи розслідування в особі слідчого та процесуального керівника в особі прокурора покладаються відповідно обов’язки повного, всебічного розслідування обставин кримінального правопорушення та здійснення процесуального керівництва при здійсненні такого розслідування з метою забезпечення виконання основного завдання кримінального процесу відповідно до ст..2 КПК України: «... захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».
На виконання даного завдання в межах своєї компетенції вказані суб’єкти кримінального провадження призначають чи(та) проводять слідчі (розшукові) та негласні слідчі розшукові дії, приймають відповідні процесуальні акти, взаємодіють з іншими учасниками провадження (потерпілим, підозрюваним, захисником, свідками тощо). Саме тому важливо приділити увагу питанню оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого чи прокурора на етапі досудового розслідування.
Ст. 24 КПК України вказує, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого у встановленому порядку.
ЩО І КИМ МОЖЕ БУТИ ОСКАРЖЕНО? КПК України чітко визначає, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені. Перелік, встановлений ст..303 КПК є вичерпним, а оскарженню підлягають:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у встановлений законом 24-годинний термін після отримання заяви чи повідомлення про це;
2) бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК;
3) бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у нездійсненні ними будь-яких процесуальних дій, які вони зобов’язані вчинити у визначений законом строк;
4) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування;
5) рішення слідчого про закриття кримінального провадження;
6) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим;
7) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки;
8) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
9) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку розслідування та продовження його згідно з правилами провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
Оскаржити рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора можуть:
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не підлягають розгляду під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді. Під час підготовчого судового засідання можуть також бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора щодо відмови у визнанні особи потерпілою та заходів безпеки (ч.ч.2, 3 ст. 303 КПК).
ВАЖЛИВО: заборону на оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування (ч. 2 ст. 303 КПК) слід тлумачити у світлі ч. 4 ст. 21 КПК (згідно якої здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо в його ході порушуються права і свободи людини, гарантовані Конституцією і міжнародними договорами України) та ст. 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією.
СТРОКИ ОСКАРЖЕННЯ. Ч.1 ст.314 КПК України встановлює 10-денний строк для оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора. Цей строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії. При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
ХТО РОЗГЛЯДАЄ СКАРГИ? На даному етапі скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду.
НАСЛІДКИ ПОДАННЯ СКАРГИ. Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора. Водночас відповідно до зазначеної норми слідчий чи прокурор має право самостійно реагувати та усувати допущені порушення без рішення слідчого судді по суті скарги. Самостійне скасування зазначеними особами рішення повинно відбуватись таким же чином, яким його було ухвалено (наприклад, постанова скасовується постановою). Підтвердженням реагування на протиправну бездіяльність є вчинення відповідних дій або винесення рішення, яке слідчий чи прокурор не вчинили/не ухвалили, але зобов'язані були це зробити.
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
2) зобов’язання припинити дію;
3) зобов’язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
У ст..308 КПК встановлено особливий порядок оскарження недотримання розумних строків, відповідно до якого, на відміну від інших скарг, що можуть бути подані на стадії досудового провадження, скарга на недотримання розумних строків подається прокурору вищого рівня, уповноваженому реагувати на недотримання розумних строків під час досудового розслідування. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
У зазначеній статті встановлено триденний строк для розгляду скарги, за результатом якого може бути прийнято одне із таких рішень: 1) про задоволення скарги та надання відповідному слідчому, прокурору обов'язкових для виконання вказівок щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. У цьому випадку прокурор вищого рівня у відповідному рішенні повинен: а) зазначити, які процесуальні дії або які процесуальні рішення має вчинити слідчий чи прокурор; б) встановити конкретні строки, в межах яких слідчий чи прокурор зобов'язаний вчинити ці дії або прийняти відповідне рішення; 2) про відмову в задоволенні скарги, якщо прокурором вищого рівня буде встановлено, що розумні строки не було порушено.
_03_03.png)
