Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку

Суд розглядає у складі одного судді і двох присяжних такі справи :

про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку

про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку,

про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку

про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку

про продовження такої госпіталізації

Чому такі справи розглядаються судом

Законодавством встановлено, що серед особистих немайнових прав, які забезпечують природне існування фізичної особи, є право на медичну допомогу. Надання фізич­ній особі такого виду медичної допомоги як психіатрична допомога здійснюється з дотриманням Закону України «Про психіатричну допомогу» та інших актів цивільного і медичного законо­давства.

Специфіка надання особі психіатричної допомоги полягає у тому, що захворювання, пов’язані із психічними розладами, можуть виключати можливість особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Тому лікування таких захворювань, звичайно, коли воно мотиво­ване і необхідне, є турботою про особу. Але в окремих випадках ця «тур­бота» може мати неправомірний характер, порушувати вимоги законо­давства, посягати на суб’єктивні права та охоронювані законом інтереси особи, якій надається психіатрична допомога.

І національним законодавством, і міжнародно-правовими актами встановлено багато гарантій, у тому числі судових, в частині гарантування прав особи, якій надають психіат­ричну допомогу.

Відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатрична допомога   - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров’я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України,  профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Розгляд здійснюється на підстави заяви, яка подається до суду, а саме:

- заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку (психіатричний огляд проводиться з метою з'ясування: наявності чи  відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про  вид такої допомоги та порядок її надання);

- заява представника закладу з надання психіатричної допомоги про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації (стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога,що включає в себе обстеження  стану  психічного  здоров'я  осіб  на підставах  та в порядку, передбачених цим Законом  та іншими законами, діагностику  психічних  розладів, лікування, нагляд, догляд,  медико-соціальну реабілітацію  осіб, які страждають на психічні розлади,  і  надається  в стаціонарних умовах понад 24 години підряд);

- заява особи, якій за рішенням суду надається амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги або про припинення госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку (амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає  в  себе  обстеження стану психічного здоров'я  осіб на підставах  та  в порядку, передбачених цим  Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах).

Зазначені справи у цивільному процесуальному законодавстві об’єд­нані під однією назвою - справи про надання особі психіатричної допо­моги у примусовому порядку.

Отже, можна зробити висновок, що наданням психіатричної до­помоги у примусовому порядку слід вважати будь-яку психіатричну допомогу, за якої хоча б щодо одного із її складових (порядку, трива­лості, способів надання та ін.) відсутня усвідомлена згода особи або її представника.

Зміст і строк подання заяви

Загальні вимоги щодо оформлення за­яви встановлені в ст. 340 ЦПК, а саме:

• у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.
• до заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.

У заяві фізичної особи або її законного представника про припинення амбулаторної психіатричної допомоги чи госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку мають бути зазначені обставини і докази, на яких ґрунтуються ці вимоги.

 Строк подання заяви

У випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, заклад з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин.

Для розгляду цих справи встановлені стислі строки розгляду справи.

Заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження до суду:

про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги - протягом 24 годин;

про психіатричний огляд - протягом трьох днів;

про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації - протягом десяти днів.

Як здійснюється розгляд справи 

Такий порядок розгляду встановлений в ст. 341 ЦПК.

Розглядається така справа за присутності особи, стосовно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, а також обов’язковою є участь прокурора, лікаря-психіатра, представника закладу з надання психіатричної допомоги, що подав заяву, та законного представника особи, стосовно якої розглядаються питання, пов’язані з наданням психіатричної допомоги.

В той же час, з урахуванням стану здоров’я особи, стосовно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Що слід дослідити суду

Мета розгляду судом справи про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку полягає не просто в наданні санкції на утримання особи в лікарні. Розгляд таких справ є формою реалізації права людини на судовий захист від неправомірних дій лікарів-психіатрів. Тому суд повинен створити умови для всебічного та повного дослідження доказів, встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства при розгляді та вирішенні цієї категорії справ. З урахуванням наведеного в судовому засіданні можуть бути досліджені будь-які засоби доказування, на підстави яких суд може встановити дійсну наявність підстав для надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.

 Особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або  лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи  тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:

вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або

неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Амбулаторна психіатрична допомога може надаватися без усвідомленої письмової згоди особи або без письмової згоди її законного представника у разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання  їй  психіатричної  допомоги. 

Психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:

вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або

неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або

завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням  психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.  

Яким має бути рішення суду в справі

Розглянувши заяву залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

 Рішення про задоволення заяви є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Рішення про відмову в задоволенні заяви є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги.

Негайне виконання рішення

Таке рішення підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Слід звернути увагу, що у випадку якщо під час судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час примусової госпіталізації або, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час примусової госпіталізації, суддя зобов’язаний забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи та надіслати відповідному органу досудового розслідування окрему ухвалу щодо необхідності проведення дослідження фактів застосування насильства та вжиття необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Увага! При розгляді справи суд повинен дотримувати конфіденційний харак­тер інформації, що стосується осіб, яким надається психіатрична допо­мога. Україн­ським законодавством визначається необхідність дотримання лікарської та професійної (службової) таємниці, що стосується надання особам пси­хіатричної допомоги. Так, медичні працівники, інші фахівці та особи, яким у зв’язку з навчанням або виконанням професійних, службових громадських чи інших обов’язків стало відомо про наявність у особи психічного розладу, про факти звернення за психіатричною допомогою та лікування у психіатричному закладі чи перебування в психоневроло­гічних закладах для соціального захисту або спеціального навчання, а також інші відомості про стан психічного здоров’я особи, її приватне життя, не можуть розголошувати ці відомості, крім випадків, встанов­лених законом.